Укази президента України від 1 жовтня 2025 року – це особливий момент, коли країна вшанувала своїх героїв. На День захисників і захисниць, у свято Покрови, Володимир Зеленський підписав укази, якими присвоїв звання Герой України чотирьом людям посмертно: Андрію Парубію, Степану Чубенку, Геннадію Афанасьєву та Володимиру Вакуленку. Ці укази президента – не просто офіційні документи, а спосіб сказати “дякую” тим, хто віддав життя за нашу свободу. Кожен із нагороджених – це історія про сміливість, яка надихає нас усіх. Сьогодні, коли війна триває, ці нагороди нагадують, що герої живуть у наших серцях.
Звання Герой України – найвища відзнака, яку може отримати українець. Її запровадили ще в 1998 році, але за Зеленського вона стала символом боротьби. З 2019 року звання отримали понад 700 людей, і більшість – посмертно, бо війна забирає найкращих. Укази президента від 1 жовтня 2025 року, як-от №739/2025 про Парубія чи №731/2025 про Чубенка, опубліковані на сайті президента і одразу розлетілися новинами. У соцмережах – тисячі постів із хештегами #ГероїУкраїни2025 і #СлаваЗСУ. Люди пишуть: ці імена – наша гордість. Зеленський у промові сказав: вони тримали небо над нами. Укази президента об’єднують країну, бо показують: від Майдану до фронту – ми разом.
Церемонії вручення Золотих Зірок родинам пройшли скромно – у Львові, Харкові, Краматорську. Але за ними стояли петиції, звернення Ради та підтримка тисяч українців. Укази президента 1 жовтня – це відповідь на голос народу. Давайте дізнаємося про кожного героя, бо їхні історії – це уроки для нас усіх.
Присвоєння звання Герой України посмертно Степану Чубенку
Степан Чубенко – хлопець, якому було лише 16, коли він став героєм. Присвоєння звання Герой України посмертно Степану Чубенку – це історія, яка змушує плакати і пишатися водночас. Народився Степан у Краматорську 11 листопада 1997 року. Звичайний школяр, він грав у футбол за місцевий “Авангард”, писав вірші, жартував у КВК. Але коли в 2014 році росіяни окупували Донбас, він не сховався. Степан малював синьо-жовті прапори, роздавав листівки за Україну, переконував друзів триматися.
У липні 2014-го, коли їхав із Києва додому, бойовики батальйону “Керч” схопили його в Донецьку. За те, що носив синьо-жовту стрічку і не мовчав, його катували і розстріляли. Тіло знайшли з ознаками тортур – жахливий злочин, який досі розслідує Гаага. Мама Степана, Тетяна, боролася за справедливість 11 років. Вона подавала петиції, розповідала його історію. У липні 2025-го петиція на сайті президента зібрала 25 тисяч голосів, і укази президента 1 жовтня, зокрема №731/2025, виконали прохання. Золоту Зірку вручили мамі в Краматорську – люди плакали, школярі несли квіти.
У Twitter пишуть: Степан – наш юний козак. Хештег #ЧубенкоГерой набрав тисячі постів. Присвоєння звання Герой України посмертно Степану Чубенку – це знак, що героїзм не залежить від віку. У Краматорську його ім’я на меморіалі біля стадіону, школа №12 носить його ім’я. Діти малюють прапори в акції “Степанів прапор”. Його історія – у підручниках, а скоро вийде фільм. Степан навчив нас: навіть у 16 можна бути сильним. Укази президента зробили його ім’я вічним.
Укази президента про нагородження Андрія Парубія звання Герой України
Андрій Парубій – ім’я, яке знають усі, хто пам’ятає Майдан. Укази президента про нагородження Андрія Парубія звання Герой України посмертно – це шана лідеру, який змінив історію. Народився він 31 січня 1971 року в Червонограді на Львівщині. З юності був активістом: у 1988-му – у Студентському братстві, у 2004-му – на Помаранчевій революції. Але справжній подвиг – на Майдані 2013–2014. Як командир Самооборони, Парубій тримав барикади, роздавав їжу, координував людей під кулями.
Потім – нардеп, спікер Ради (2016–2019), секретар РНБО. Він створював Нацгвардію, боровся за декомунізацію, посилював армію. У 2022-му, коли почалася війна, Парубій консультував ЗСУ, їздив на фронт. 30 серпня 2025-го у Львові стався замах: невідомий вистрелив на вулиці. СБУ розслідує, чи це помста за його позицію. Петиція про нагороду зібрала тисячі підписів, і укази президента 1 жовтня, №739/2025, присвоїли звання. Зірку вручили сину в Раді – зал аплодував стоячи.
Друзі пишуть у Facebook: Андрій був серцем України. Укази президента про нагородження Андрія Парубія звання Герой України – це визнання його ролі в державотворенні. У Львові планують вулицю його імені, меморіали на Майдані оновлять. Він показав: бути політиком – це служити, а не командувати. Його життя – урок для молоді: борись за правду.
Присвоєння звання Герой України посмертно Геннадію Афанасьєву
Геннадій Афанасьєв – воїн, якого Харків пам’ятає як героя KRAKEN. Присвоєння звання Герой України посмертно Геннадію Афанасьєву – подяка всім, хто тримає фронт. Народився в Харкові, він пішов у тероборону в лютому 2022-го, коли почалися обстріли. Спочатку – у 24-му батальйоні, де боронив рідне місто. Потім – у KRAKEN, спецпідрозділі, який славиться диверсіями і розвідкою. Геннадій витягував поранених, збирав дані для ракет, знищував ворога.
У червні 2024-го під Куп’янськом він прикрив побратимів від міномету – врятував трьох, але загинув сам. Побратими кажуть: він жартував до останнього, щоб підняти дух. Укази президента 1 жовтня 2025 року, №721/2025, присвоїли йому звання. Зірку вручили в Харкові, де бійці KRAKEN стояли в строю. У Telegram пишуть: Геннадій – наш вічний брат. Присвоєння звання Герой України посмертно Геннадію Афанасьєву – це шана всім, хто б’ється непомітно.
Вдова Геннадія сказала: він хотів миру для дітей. Меморіал у Харкові розширили, волонтери збирають на дрони в його честь. Укази президента показують: Харків тримається на таких, як він. Геннадій – приклад для добровольців: іди і бийся за своє.
Присвоєння звання Герой України посмертно Володимиру Вакуленку
Володимир Вакуленко – письменник, чиї слова стали зброєю. Присвоєння звання Герой України посмертно Володимиру Вакуленку – це нагорода за культурний фронт. Народився 23 червня 1972 року на Харківщині. Писав казки для дітей, поезію, есе. Його книги – про козаків і пригоди, але з 2022-го – про війну. Під окупацією Вакуленко не втік: ховався в селі, годував партизан, писав антиросійські тексти. Його “Щоденник з окупації” став бестселером у 2023-му.
Окупанти знайшли щоденники, катували і вбили в березні 2022-го. Тіло – у братській могилі. Укази президента 1 жовтня 2025 року присвоїли звання за духовну боротьбу. Зірку вручили сестрі в Харкові, де письменники читали його казки. Фестиваль “Казки з партизанської криївки” вчить дітей патріотизму. Присвоєння звання Герой України посмертно Володимиру Вакуленку – сигнал: слово – це сила.
Екранізація його творів у 2025-му, школа носить ім’я. Його спадщина – у книгах, що виховують дітей. Укази президента нагадують: герої – не тільки на фронті.
Значення указів президента 1 жовтня 2025 для України
Значення указів президента 1 жовтня 2025 – у єдності. Укази президента об’єднують Майдан (Парубій), фронт (Афанасьєв), окупацію (Чубенко, Вакуленко). Понад 100 нагород цього року – це рекорд. Церемонії на Покрову – з молитвами, концертами. У соцмережах трендить #Герої2025. Значення указів президента 1 жовтня 2025 – у мотивації: армія росте, волонтери працюють.
Звання еволюціонувало: від науки до війни. Суспільство бачить справедливість: родини знаходять розраду, школи вчать про героїв. Значення указів президента 1 жовтня 2025 – у майбутньому: музеї, вулиці, книги. Це – наш дух.
Реакція суспільства на укази президента про нагороди Героїв України
Реакція суспільства на укази президента про нагороди Героїв України – тепла. Пост від @patriot_ua: Степан Чубенко – вічний герой! Тисячі лайків. Родичі дякують, KRAKEN пише: Афанасьєв з нами. Реакція суспільства на укази президента – єдність: від дітей до ветеранів.
День захисників і захисниць України: привітання, історія та цікаві факти