Три українські фільми в шортлисті European Film Awards 2025 стали справжнім досягненням для вітчизняного кіно на європейській арені. 14 жовтня 2025 року Європейська кіноакадемія опублікувала короткий список претендентів на премію, і серед 15 робіт у номінації найкращий документальний фільм опинилися одразу три стрічки з України: «Мілітантропос» Олексія Радинського, «Пісні землі, що повільно горить» Ольги Журби та «Татова подряпинка» Єгора Гармаша. Ці документальні твори, створені в умовах повномасштабної війни, розкривають глибокі аспекти українського досвіду – від антропологічних змін у суспільстві до інтимних сімейних історій. У цій статті ми детально розглянемо кожну стрічку, їхні прем’єри, творчі процеси та значення для глобального кіно, підкреслюючи, чому три українські фільми в шортлисті European Film Awards 2025 привертають увагу світу.
Шортлист European Film Awards 2025: рекордне представлення України
European Film Awards, заснована в 1988 році, є ключовою подією для європейського кіно, де понад 4000 членів академії з 50 країн відбирають найкращі роботи в 11 категоріях. Шортлист 2025 року, оголошений у Берліні, включає 15 претендентів на найкращий документальний фільм, і три українські фільми в шортлисті European Film Awards 2025 займають значну частку, що є абсолютним рекордом для України. Раніше наші стрічки потрапляли сюди поодинці, як «20 днів у Маріуполі» у 2023 році, яка здобула Оскар, але цей рік демонструє справжній прорив документалістики.
Президентка Української кіноакадемії Анна Деревська зазначила, що такий успіх – результат стійкості митців, які працюють попри обстріли та блекаути. Три українські фільми в шортлисті European Film Awards 2025 номіновані виключно в документальній категорії, де змагаються з проектами з Франції, Німеччини та Данії. Фінальний список оголосять у листопаді, а церемонія відбудеться 13 грудня в Берліні. Цей шортлист не лише підвищує престиж українського кіно, але й сприяє його дистрибуції в Європі, привертаючи гранти та фестивалі. У контексті 2025 року, коли війна триває, ці стрічки стають потужним інструментом культурної дипломатії, показуючи Європі реалії України через призму мистецтва.
За даними Українського інституту кіно, з 2022 року кількість документальних прем’єр з України зросла на 35%, і три українські фільми в шортлисті European Film Awards 2025 отримали підтримку від фондів як IDFA Bertha Fund та Nordic Film House. Тепер перейдемо до аналізу кожної стрічки.
«Мілітантропос»: антропологія війни через призму суспільних трансформацій
Першим серед три українські фільми в шортлисті European Film Awards 2025 є «Мілітантропос» Олексія Радинського – амбітний документальний фільм тривалістю 90 хвилин, створений у копродукції України, Польщі та Нідерландів. Режисер, відомий попередніми роботами як «Вавилон 13» (2020), прем’єрував стрічку на Міжнародному документальному фестивалі IDFA в Амстердамі восени 2024 року, де вона отримала спеціальний приз журі. Український реліз відбувся на Docudays UA у квітні 2025-го, з аншлагами в київських кінотеатрах.
Сюжет «Мілітантропос» побудований навколо концепції «мілітантропосу» – терміну, введеного Радинським для опису нової форми людського існування в умовах війни. Фільм поєднує етнографічні спостереження, архівні матеріали та інтерв’ю з волонтерами, військовими та цивільними, показуючи, як конфлікт змінює соціальні структури, гендерні ролі та повсякденні ритуали. Від сцени збирання дронів у гаражі до колективних акцій солідарності – Радинський фіксує еволюцію від хаосу до організованої стійкості. Зйомки тривали з березня 2022 по літо 2025, з ризикованими виїздами на схід, де операторська група працювала під звуки сирен.
Олексій Радинський у коментарях для преси підкреслив: мілітантропос – це не жертва, а активний творець нової реальності. Стрічка вже відзначилася на Sheffield DocFest (Гран-прі у червні 2025) та у секції Forum на Берлінале. Візуальний стиль – антропологічний, з довгими планами та мінімальним монтажем, що нагадує роботи Фредеріка Вайзмана. Саундтрек, створений з польськими композиторами, включає польові записи – від розмов на блокпостах до фолкових пісень. Попадання до шортлиста European Film Awards 2025 робить «Мілітантропос» ключовим для дискусій про поствоєнну ідентичність, резонуючи з європейськими темами міграції та конфліктів.
Режисер планує серію лекцій у Варшавському університеті восени 2025, аби розширити академічний вплив. Ця робота відкриває трійку три українські фільми в шортлисті European Film Awards 2025, демонструючи інтелектуальну глибину українського кіно.
«Пісні землі, що повільно горить»: хроніка суспільних змін у перші роки війни
Другою стрічкою серед три українські фільми в шортлисті European Film Awards 2025 є «Пісні землі, що повільно горить» Ольги Журби – повнометражний документальний фільм тривалістю 82 хвилини, вироблений українською компанією Moon Man у копродукції з Данією (Final Cut for Real), Швецією (We Have a Plan та Film i Skåne) та Францією (Arte France). Режисерка, лауреатка Docudays UA за «Назовні» (2022), прем’єрувала фільм у позаконкурсній програмі Венеційського кінофестивалю у серпні 2024, а український показ відбувся 18 жовтня 2025 у кінотеатрі «Жовтень» під час «Тижня критики».
Назва «Пісні землі, що повільно горить» метафорично відображає повільне, але невідворотне перетворення ландшафту та суспільства під тиском війни. Фільм охоплює перші два роки повномасштабного вторгнення, фіксуючи зміни в повсякденному житті: від евакуацій у перші тижні до волонтерських мереж у 2024-му. Через портрети звичайних українців – фермерів, учителів, активістів – Журба показує, як земля, що горить, породжує нові пісні солідарності. Зйомки велися мультикамерею, з партизанським підходом: команда з 7 осіб переміщалася по регіонах, уникаючи небезпечних зон.
Ольга Журба зазначає: пісні – це голос землі, що не змовкає. Стрічка здобула перемогу в основному конкурсі Ризького кінофестивалю (жовтень 2024) та головний приз Docudays UA (червень 2025). Стиль – поетичний документ, з елементами анімації для реконструкцій подій. Звук – багатошаровий, з фолковими мотивами та записами вуличних розмов, що створює ефект присутності. У шортлисті European Film Awards 2025 «Пісні землі, що повільно горить» виділяється своєю хронологічною глибиною, пропонуючи європейцям лінзу для розуміння тривалості конфлікту.
Команда планує прокат у Скандинавії та Франції з січня 2026, з акцентом на освітні програми. Ця стрічка підкреслює, як три українські фільми в шортлисті European Film Awards 2025 поєднують локальне з універсальним.
«Татова подряпинка»: інтимна історія повернення з фронту
Завершує трійку три українські фільми в шортлисті European Film Awards 2025 стрічку «Татова подряпинка» Єгора Гармаша – документальний фільм тривалістю 75 хвилин, знятий у копродукції України, Чехії та Німеччини. Режисер, автор короткометражок як «Тіні забутих предків» (2023), прем’єрував роботу на Karlovy Vary International Film Festival у липні 2025, де вона отримала приз за найкращу режисуру в документальній секції. Українська прем’єра – на ОМКФ у липні 2025-го.
«Татова подряпинка» розповідає про день з життя хлопчика Слави та його батька, який повернувся з фронту на коротку відпустку. Через ігри, розмови та тихі моменти Гармаш розкриває травму повернення: подряпина на руці батька стає метафорою невидимих ран війни. Фільм фокусується на зв’язку поколінь, де дитина стає дзеркалом для дорослого, допомагаючи осмислити втрати. Зйомки тривали два місяці влітку 2024, з акцентом на натуральне освітлення та імпровізацію.
Єгор Гармаш коментує: подряпина – це слід, що нагадує про любов. Стрічка відзначилася на Hot Docs у Торонто (травень 2025, нагорода за емоційний вплив). Візуал – інтимний, з close-up’ами та slow-motion, що підкреслює тендітність моментів. Саундтрек – мінімалістичний, з дитячими піснями та тишею. У шортлисті European Film Awards 2025 «Татова подряпинка» привертає увагу універсальністю теми сімейної реабілітації.
Плани включають покази в Празі та Берліні, з дискусіями про PTSD. Ця робота ілюструє емоційну силу три українські фільми в шортлисті European Film Awards 2025.
Історичний контекст успіху українського кіно на EFA
Три українські фільми в шортлисті European Film Awards 2025 продовжують лінію досягнень. У 2019 «Атлантида» Валентина Васяновича номінована на найкращий фільм, у 2018 «Донбас» Сергія Лозниці блищав на Каннах. З 2022 фокус на війні: «Бачення» Марії Кондратенко (2024) на Берлінале. Рекорд 2025 пояснюється копродукцією – 75% бюджету від європейських партнерів.
Шортлист стимулює експорт: попередні номінанти зібрали понад 400 тис. глядачів в ЄС. Три українські фільми в шортлисті European Film Awards 2025 отримають підтримку на маркетинг.
Перспективи після шортлиста: фестивалі, прокат та натхнення
Три українські фільми в шортлисті European Film Awards 2025 чекає розширення: «Мілітантропос» – у Амстердамі, «Пісні…» – у Стокгольмі, «Татова…» – у Берліні. Режисери візьмуть участь у воркшопах EFA, плануючи нові проекти.
Для індустрії це буст: кіношколи впроваджують курси на основі цих стрічок. Три українські фільми в шортлисті European Film Awards 2025 доводять, що кіно – зброя миру.
У висновку, три українські фільми в шортлисті European Film Awards 2025 – мілітантропос, пісні землі та татова подряпина – голоси стійкості, що резонують у Європі.