Михайло Діанов, легендарний захисник Азовсталі, продовжує надихати мільйони українців своєю стійкістю та оптимізмом. Після повернення з російського полону у вересні 2022 року, Михайло Діанов активно відновлюється, будує нове життя та ділиться досвідом у інтерв’ю та соцмережах. Сьогодні, у жовтні 2025 року, він працює в Національній поліції, насолоджується сімейним затишком і знаходить сили в улюблених заняттях. Ця стаття розкриває, як виглядає повсякденність Михайла Діанова зараз, з акцентом на його особисте життя, здоров’я та захоплення, що стали опорою після найважчих випробувань.
Особисте життя Михайла Діанова: новий етап після полону
Особисте життя Михайла Діанова набуло нових барв у 2024-2025 роках. Після розлучення з першою дружиною, яке сталося через непрості обставини війни та полону, Михайло Діанов не закривався від світу. Навпаки, він відкрив серце для нових почуттів. У листопаді 2024 року, під час випадкової зустрічі в Тернополі, він познайомився з Мирославою – жінкою, яка працює в місцевому обленерго та виховує сина від попереднього шлюбу. Ця зустріч стала доленосною: Михайло Діанов одразу відчув споріднену душу, адже Мирослава з того ж міста, поділяє його любов до української музики та розуміє виклики воєнного часу.
“Ми люди одного часу, з одного міста, ми розмовляємо однією мовою, нам подобається одна й та сама музика. Ми дуже близькі”, – поділився Михайло Діанов у травневому інтерв’ю для hromadske у 2025 році. Ці слова ідеально описують їхні стосунки, побудовані на взаємній повазі та підтримці. Уже в грудні 2024-го Михайло Діанов зробив пропозицію руки й серця, опублікувавши романтичне фото в Instagram. Мирослава відповіла згодою, і пара не змусила чекати – у липні 2025 року вони уклали шлюб. Весілля пройшло скромно, у колі близьких друзів та родини, з акцентом на сімейні традиції. Михайло Діанов зізнається, що Мирослава стала його опорою в реабілітації, допомагаючи не лише морально, а й у повсякденних справах.
Сьогодні подружжя не живе разом постійно – Мирослава з сином залишається в своїй квартирі, а Михайло Діанов мешкає з матір’ю в будинку на березі Тернопільського ставу, де він активно веде будівництво. Цей вибір пояснюється практичними причинами: Михайло Діанов ще завершує адаптацію до мирного ритму, а син Мирослави потребує стабільності. Проте пари часто проводять час разом, плануючи спільні поїздки та сімейні вечері.
“Я її дуже кохаю, і вона робить мене щасливим”, – зазначив Михайло Діанов в одному з недавніх інтерв’ю для Слави Дьоміної в серпні 2025-го.
Він також підкреслює, що розлучення з попередньою дружиною було його виною – війна змінила пріоритети, але тепер він навчився цінувати кожну мить.
Михайло Діанов не приховує, що минуле впливає на сьогодення. Раніше ЗМІ приписували йому роман з Ольгою Поляковою, але сам він спростовував чутки, наголошуючи на дружніх стосунках. Зараз його особисте життя – це історія про другий шанс: від випадкової зустрічі до міцного союзу. Подружжя мріє про спільних дітей, але поки фокус на стабільності. Михайло Діанов часто ділиться в соцмережах теплими фото з Мирославою, де вони гуляють парками Тернополя чи просто п’ють каву. Ці моменти стали для нього справжнім зціленням після років ізоляції в полоні.
Здоров’я Михайла Діанова: шлях відновлення та виклики 2025 року
Здоров’я Михайла Діанова після полону – це окрема глава його героїчної історії, сповнена болю, але й неймовірної сили волі. Під час боїв за Азовсталь у травні 2022-го він отримав важке поранення правої руки від осколка: кістка розтрощена, нерв пошкоджений, а рука стала коротшою за ліву. У полоні, де тримали в Оленівці, медичної допомоги не було – лише голод, катування та постійний стрес.
“Повірте, після місяця голодування ти забуваєш про все”, – згадував Михайло Діанов в інтерв’ю Sky News у грудні 2024-го.
Повернувшись в Україну, Михайло Діанов одразу почав реабілітацію. Перші місяці були важкими: операція на руці пройшла успішно, але пальці не функціонували повноцінно, а біль не давав спокою. У 2023-2024 роках він пройшов курси фізіотерапії в Тернополі, де навчився використовувати ортез, який сам сконструював у домашній майстерні. “Я оптимістичний оптиміст, тому не падаю духом”, – жартує він. У червні 2025-го Михайло Діанов поділився фото “до і після” в Instagram: рука помітно зміцніла, хоча повний функціонал не відновлено. Він пробував стріляти в тирі – вийшло, але з болем.
Стан здоров’я Михайла Діанова зараз стабільний, але вимагає постійного догляду. Через поранення він не зміг повернутися до бойових дій, попри бажання. Натомість у травні 2025-го почав працювати в ГУ Нацполіції Тернопільської області – радником з адаптації ветеранів. “Я допомагатиму побратимам інтегруватися в мирне життя, бо розумію їхні труднощі”, – пояснив він у травневому інтерв’ю для ТСН. Робота не фізично важка, що дозволяє уникати перевантажень. Михайло Діанов також займається психологією: відвідує групові сесії для полонених, де ділиться досвідом виживання.
“Ти ж морпіх, терпи”, – повторює він собі, згадуючи слова побратимів.
У 2025 році здоров’я Михайла Діанова покращилося завдяки підтримці родини та хобі. Мирослава супроводжує його на процедури, а мати готує корисну їжу для імунітету. Він уникає алкоголю, веде активний спосіб життя – ранкові прогулянки ставом стали ритуалом. Попри все, Михайло Діанов мріє про повне одужання:
“Якщо рука дозволить, повернуся на фронт”.
Його історія мотивує тисячі ветеранів, показуючи, що відновлення можливе за умови наполегливості.
Захоплення Михайла Діанова: від металообробки до дронів і музики
Захоплення Михайла Діанова – це не просто хобі, а спосіб повернутися до себе після полону. Раніше, до війни, він мріяв про власну майстерню з обробки металу, але кошти не дозволяли. Тепер, у 2025 році, цей план реалізується: на березі Тернопільського ставу він будує будинок з інтегрованою майстернею.
“За кошти від допомоги та зарплати я вкладаю в це все”, – розповів Михайло Діанов у травневому інтерв’ю для За Збручем.
Будівництво триває з початку року, і до кінця 2025-го він планує завершити – це буде простір для творчості та релаксу.
Одне з ключових захоплень Михайла Діанова – металообробка. Він уже виготовив ортез для своєї руки та прототипи для побратимів. “Це терапія: руки працюють, думки відпочивають”, – ділиться він. У майстерні він планує створювати меблі, скульптури та навіть протези – ідея народилася з власного досвіду. Паралельно Михайло Діанов освоював FPV-дрони: навчився керувати ними для реабілітації руки.
“Літати на дроні – це адреналін, як у бою, але без ризику”, – жартує він у постах Instagram.
Ці заняття допомагають підтримувати фізичну форму та фокус.
Музика – ще одне пристрасть Михайла Діанова, що лишилася з юності. У полоні він мріяв про еклер і пісні, а зараз слухає українського року – від “Океан Ельзи” до сучасних інді-гуртів. “Музика – це моя мова, особливо з Мирославою ми співаємо разом”, – зізнається він. Він також фанат класики: улюблений твір – “Місячна соната” Бетховена, яка нагадує про стійкість. Михайло Діанов не проти подкастів про історію – це хобі, що розширює світогляд.
Нещодавно Михайло Діанов спробував себе в авіамоделізмі: збирає моделі літаків, натхненний морською піхотою. “Це як повернення до дитинства, коли я конструював іграшки”, – згадує він. Ці захоплення не лише розважають, а й інтегрують його в громаду: він проводить майстер-класи для ветеранів у Тернополі, де ділиться навичками. Захоплення Михайла Діанова стали мостом до нормального життя, де творчість перемагає травми.