Копрограма: що показує аналіз калу та коли його потрібно здавати

Копрограма — це лабораторне дослідження калу, яке допомагає оцінити роботу шлунково-кишкового тракту. Аналіз широко застосовується як у дорослих, так і у дітей, є простим, неінвазивним і досить інформативним методом первинної діагностики багатьох захворювань органів травлення.

Що таке копрограма?

Копрограма — це комплексне мікроскопічне, хімічне та фізичне дослідження калових мас, що дозволяє оцінити стан органів шлунково-кишкового тракту. Аналіз дає змогу виявити ознаки порушення травлення, запальні процеси, інфекційні ураження, а також оцінити ефективність роботи печінки, підшлункової залози й жовчовивідних шляхів.

Копрограма застосовується для виявлення:

  • незасвоєних решток їжі (жирів, клітковини, м’язових волокон);
  • еритроцитів, лейкоцитів, паразитів або їх яєць;
  • домішок слизу, крові, гною;
  • змін pH, реакції на приховану кров тощо.

Навіщо проводять копрограму?

Аналіз калу допомагає комплексно оцінити функціональний стан травної системи. Його виконують із діагностичною, контрольною або профілактичною метою. Основні завдання копрограми:

  • виявити порушення процесів травлення, всмоктування й моторики кишечника;
  • діагностувати запальні процеси в шлунково-кишковому тракті;
  • визначити наявність паразитів або ознак інфекцій;
  • оцінити ефективність лікування захворювань органів травлення;
  • виявити приховані домішки крові, слизу, гною або жовчі в калі;
  • допомогти у виявленні патологій печінки, підшлункової залози, жовчного міхура.

Копрограму також призначають як частину комплексного обстеження при скаргах на біль у животі, здуття, зміну випорожнень, нудоту, втрату апетиту або маси тіла.

Показання до аналізу калу

Копрограма призначається в таких випадках:

  • скарги на біль у животі, здуття, метеоризм;
  • часті або хронічні розлади випорожнення (діарея, закреп);
  • підозра на запальні захворювання кишечника, шлунка, печінки або підшлункової залози;
  • наявність слизу, крові, гною або неперетравлених залишків у калі;
  • значне схуднення без очевидних причин;
  • хронічна нудота, зниження апетиту;
  • контроль ефективності лікування захворювань ШКТ;
  • підозра на гельмінтоз або інші паразитарні інфекції;
  • перед плановою госпіталізацією або оперативним втручанням;
  • в рамках профілактичного огляду (особливо у дітей, вагітних та літніх людей).

Аналіз калу також є складовою частиною обстеження при анемії неясного генезу або підозрі на внутрішню кровотечу.

Як правильно здавати кал на аналіз?

Щоб результати копрограми були максимально точними, важливо дотримуватися певних правил підготовки та збору матеріалу:

  1. Дієта. За 2-3 дні до аналізу бажано уникати продуктів, що викликають бродіння (капуста, бобові, газовані напої), а також продуктів із барвниками (буряк, чорниця), які можуть змінити колір калу.
  2. Медикаменти. По можливості припинити прийом антибіотиків, ферментів, проносних засобів, активованого вугілля (за погодженням із лікарем).
  3. Жінкам не варто здавати аналіз під час менструації.
  4. Не робити клізми та не використовувати ректальні свічки мінімум за 2 доби до забору матеріалу.

Для збору калу слід використовувати спеціальний стерильний контейнер з кришечкою (можна придбати в аптеці). Збирати кал необхідно в суху, чисту ємність або підкладену плівку – не допускати контакту з унітазом чи сечею.

Для дослідження достатньо невеликої кількості – приблизно 1 чайна ложка (різні ділянки калу). У разі рідких випорожнень слід забрати зразок піпеткою (якщо є у комплекті контейнера).

Доставити контейнер до лабораторії потрібно не пізніше ніж через 3-4 години після збору матеріалу. Температура зберігання: +2…+8°C (у холодильнику), не заморожувати.

Дотримання вказаних рекомендацій дозволяє отримати достовірні результати аналізу.

Які показники досліджуються?

Копрограма дає змогу оцінити не лише функціонування травної системи, а й наявність запальних, інфекційних чи метаболічних порушень. У лабораторному аналізі калу визначають перш за все фізичні показники:

  • кількість – оцінюється об’єм калу за добу;
  • консистенція – щільна, кашоподібна, рідка;
  • колір – нормальний (коричневий) чи змінений (чорний, світлий, зелений тощо);
  • запах – типовий або різко неприємний (гнильний, кислий);
  • наявність домішок – слиз, кров, гній, неперетравлені залишки їжі.

Також оцінюються хімічні показники:

  • рН калу – кислотність (нормальний показник 6,8-7,6);
  • прихована кров (реакція Грегерсена) – важлива при підозрі на кровотечу в ШКТ;
  • стеркобілін – пігмент, що відповідає за нормальне забарвлення калу;
  • білірубін – може виявлятися у дітей або при порушеннях жовчовиділення;
  • розчинні білки – в нормі відсутні, їх наявність свідчить про запалення.

Додатково виконується мікроскопічне дослідження:

  • м’язові волокна – показують ступінь перетравлення білків;
  • нейтральний жир та жирні кислоти – для оцінки засвоєння жирів;
  • крохмаль (внутрішньоклітинний, позаклітинний) – при порушеннях всмоктування в тонкому кишечнику;
  • йодофільна флора – свідчить про бактеріальний дисбаланс;
  • слиз – у великій кількості може вказувати на коліт чи інші запальні процеси;
  • лейкоцити та еритроцити – ознаки запалення чи кровотечі;
  • яйця гельмінтів, цисти найпростіших – для діагностики паразитарних захворювань.

Комплексна оцінка всіх цих показників допомагає лікарю встановити точний діагноз і визначити подальшу тактику лікування.

Детально про всі показники копрограми можна дізнатися тут https://nikolab.com.ua/uk/prices/1091-2/

Які патології можна виявити за допомогою копрограми

Копрограма дозволяє виявити широкий спектр порушень роботи шлунково-кишкового тракту. Вона допомагає лікарю запідозрити або підтвердити наявність таких захворювань і станів:

  1. Запальні процеси в кишечнику (ентерит, коліт, хвороба Крона, виразковий коліт) — за наявністю слизу, лейкоцитів, еритроцитів.
  2. Кишкові інфекції (сальмонельоз, дизентерія, кишковий ієрсиніоз) — за змінами консистенції калу, запаху, мікрофлори та домішками.
  3. Порушення травлення та всмоктування (мальабсорбція, недостатність ферментів підшлункової залози або печінки) — за наявністю не перетравлених решток їжі, жиру, крохмалю, змін pH.
  4. Дисбактеріоз — виявлення надлишкової кількості йодофільної флори або бродильних процесів.
  5. Паразитарні захворювання (гельмінтози, лямбліоз, амебіаз) — при виявленні яєць гельмінтів або цист паразитів.
  6. Кровотечі в шлунково-кишковому тракті — позитивна реакція на приховану кров, виявлення еритроцитів.
  7. Порушення жовчовиділення (закупорка жовчних проток, жовтяниця, дискінезія) — за зниженням або відсутністю стеркобіліну, наявністю білірубіну.
  8. Онкологічні процеси — при тривалому виявленні крові в калі або зміні його звичних властивостей без іншого пояснення.

Копрограма є простим, але інформативним методом, який допомагає запідозрити проблеми як у верхніх, так і в нижніх відділах травної системи. Для постановки остаточного діагнозу зазвичай потрібне додаткове обстеження. Інтерпретувати отримані дані повинен виключно лікар, враховуючи анамнез.

Читати більше

Інші новини